ua ru

До семидесятиріччя ПАТ "Хімнафтомашпроект"

Опубліковано 10. 06. 2014

Київський інститут "Діпрохіммаш" (в дійсний час - ПАТ "Хімнафтомашпроект") є суто проектним закладом, заснованим у далекому 1944 році, Наказом Міністра верстатобудівної промисловості було створено філіал Московського інституту "Діпростанок" у Києві для відновлення верстатобудівної промисловості в Україні.
За кресленнями київських проектувальників були відбудовані майже всі верстатобудівні заводі України, в тому числі Київський завод верстатів-автоматів ім. Горького, три Одеські верстатобудівні заводи та ін.
У 60-ті роки, коли почала набувати розмаху хімізація сільського господарства, на базі нашого закладу було створено інститут з проектування заводів хімічного машинобудування. Саме в цей період інститут досяг значного рівня свого розвитку. Вже на кінець 60-х в ньому працювали близько тисячі кваліфікованих фахівців, а невдовзі нашому закладу було надано (при колишньому Союзі) статус всесоюзної науково-проектної установи першої категорії.
Київський інститут почав проектувати заводи хімічного машинобудування не тільки в Україні, а й у всьому колишньому Союзі. В цьому неважко переконатися, ознайомившись хоча б побіжно з географією зведених об'єктів – від Прибалтики до Далекого Сходу. В цілому ж збудовані вони у 85-ти містах колишнього СРСР, майже в усіх республіках.
ПАТ "Хімнафтомашпроект" широкопрофільний. Ми проектували заводи по виготовленню хімічного, насосного, холодильного, компресорного устаткування та ін.
Інститут – постійний та надійний партнер багатьох наукових та технологічних організацій у справі впровадження новітніх технологій у виробництво.
Результатом співробітництва по проектам інституту побудовано комплекс дослідних заводів ІЕЗ ім. Є.О.Патона:
- дослідний завод зварювального обладнання, м. Київ;
- дослідний завод спецелектрометалургії, м. Київ;
- комплекс інженерних центрів, м. Київ.
Інститутом електрозварювання (ІЕЗ) ім. Є.О.Патона АН УРСР розроблений ряд нових високоефективних технологічних процесів спеціальної електрометалургії та обладнання для них. Втілення цього обладнання та технології має велике значення для ведучих, спеціальних і оборонних галузей господарства, що дозволяє виготовляти порожнисті злитки та колінчасті вали для потужних двигунів , корпуси запірної арматури атомного машинобудування, зносостійкі деталі гідротурбінних двигунів та установок для прокачування газу, друкувальні плати з високою щільністю монтажу. Запроектований і побудований завод, що складається з чотирьох основних незалежних виробництв, призначений для відпрацювання технології та виготовлення в короткі терміни нових типів виробів на базі новітньої технології та обладнання, випуску дослідно-промислових партій цих виробів.
Також спільно з інститутом проблем матеріаловедення розроблений проект дослідного заводу ІПМ в м. Бровари. Основною продукцією заводу є дослідні партії, які пізніше впроваджуються на серійних заводах, а саме:
вихідні порошки тугоплавких з'єднань для виробництва керамічних виробів;
вихідні порошки для виробництва металокерамічних виробів;
вироби на основі кераміки;
вироби на основі металокераміки;
матеріали для виробництва оснастки гарячого пресування керамічних виробів;
захисні та зносостійкі покриття на основі порошкової кераміки;
пористі вироби на основі кераміки та металокераміки;
Технологія виробництва деталей та виробів дозволяють використовувати продукцію в багатьох галузях народного господарства, включаючи космічну техніку, авіабудівництво, оборонну промисловість, суднобудівництво, медичну промисловість та ін.
Крім проекту дослідного заводу ІПМ в м. Бровари, інститутом разом з ІПМ розроблено ТЕО та проект комплексної програми розвитку керамічного виробництва в Україні.
Через те, що цирконієва кераміка за комплексом своїх властивостей по суті є "керамічною сталлю", попит на вироби з неї за останні 10 років постійно зростає на 10-15 відсотків щорічно, що вказує на можливість створення в Україні прибуткової промисловості технічної кераміки. Попередні розрахунки показують, що після вводу в експлуатацію першої черги вже на третій рік Україна могла б постачати на світовий ринок продукції на 100-150 мільйонів доларів, як для промисловості, так і для побуту, у тому числі: бритв, скальпелів, штучних суглобів, кухонних та промислових ножів і ножиць, посуду, ювелірних прикрас, підшипників та клапанів, інструменту для обробки металів тиском та різанням, датчиків контролю згоряння палива в двигунах, в комірках, теплозахисних та абразивостійких покриттів, бактерицидних фільтрів та спеціальних вогнетривів, і багато-багато чого іншого, здатного не тільки приносити прямі мільйонні прибутки, але і суттєво покращити якість життя людини.
Особливої уваги потребує виробництво цирконієво-керамічних перетворюючих енергогенеруючих елементів, які використовуються для стаціонарних електростанцій.
Особливо важливо для держави є виготовлення виробів, які потребують підвищеної міцності та жаростійкості. Інститут разом з фахівцями київської фірми "Антарес" розробив проект на виготовлення злитків титану і його сплавів на установках електронно-променевої переплавки з високою продуктивністю – до 15 тисяч тон на рік. Практично цим проектом досягається максимальна потреба в цьому сплаві всього народно-господарчого комплексу України, включаючи оборонну промисловість.